- заставити
- [заста/виетие]
-а/ўл'у, -виеш, -а/yл'а'т; нак. -а/ў, -а/ўтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заставити — I див. заставляти I. II див. заставляти II. III див. заставляти III … Український тлумачний словник
заставити — див. заставляти … Словник синонімів української мови
заставити — 1 дієслово доконаного виду заповнити; загородити; поставити заставити 2 дієслово доконаного виду віддати в заставу заставити 3 дієслово доконаного виду примушувати розм … Орфографічний словник української мови
заставляти — заставити (віддавати в заставу кредиторові), закладати, закласти, застановляти, застановити … Словник синонімів української мови
заставлений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити I. || заста/влено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заставити II. || у знач. прикм. III а, е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до … Український тлумачний словник
застава — Общеслав. Производное от заставити «загородить, защитить», преф. образования от ставити. См. ставить. Исходно «то, что ограждает», «отряд для защиты города» … Этимологический словарь русского языка
позакладати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. Покласти, засунути куди небудь, за щось усе чи багато чого небудь. 2) перех. Заповнити чим небудь отвори, заглибини, пустий простір і т. ін. скрізь або в багатьох місцях. || Наклавши чогось, закрити все чи багато чого… … Український тлумачний словник
фант — Фант: застава (дати щось в заставу) [XII] застава, щось заставити [5;7] річ, дана в заставу [44 1] … Толковый украинский словарь